Перелік юрисдикцій та офшорний бізнес

Перелік юрисдикцій та офшорний бізнес

Відкриття компанії за кордоном, у зоні з нульовою або низькою податковою ставкою – чудовий спосіб заощадити на оподаткуванні та отримати більше прибутку. Зареєструвати фірму в офшорі нині мають можливість не лише власники великого бізнесу, а й звичайні фрілансери. Для ефективного використання переваг офшорної компанії важливо правильно вибрати країну реєстрації, вивчити всі тонкощі та особливості офшорних зон. Для стартапу, який планує інвесторів, острівна компанія з нульовим податком зазвичай підходить погано: як обрати країну й оформити частки, пояснюємо на сторінці «реєстрація стартапу за кордоном».

Поняття офшору

Офшорна зона – це держава чи частина її території, де компанії-нерезиденти не сплачують податок або сплачують його за пільговою ставкою. Найчастіше пільги надаються фірмам, які зареєстровані на території із сприятливим податковим кліматом, а діяльність фактично ведуть в іншій державі.

Міжнародні компанії з погляду оподаткування та фінансового планування поділяються на 3 типи:

• класичні офшори, в яких податки відсутні, звітність не подається, дані про бенефіціара не розголошуються. Компанія сплачує лише фіксований збір до скарбниці. У цю групу входять території з низьким рівнем економічного розвитку, найчастіше –. невеликі держави (Панама, Беліз), анклави окремих країн (Лабуан у Малайзії), острови (Острова Кука, БВО). Саме такі юрисдикції зазвичай потрапляють до «чорних» списки;
• оншори – компанії, зареєстровані в престижних іноземних юрисдикціях з повним (іноді високим) рівнем оподаткування. Такі компанії організуються у країнах збуту продуктів, найчастіше разом із офшором чи мідшором. Оншорні компанії подають повну звітність та викликають величезний інтерес у державних органів. До оншорих юрисдикцій належать Австрія, Данія, Швейцарія;
• мідшори – проміжна ланка між офшорами та оншорами. Такі компанії не входять до «чорних» списки, однак, дають можливість нерезидентам сплачувати податки за низькою ставкою. У мідшорних юрисдикціях потрібно подавати звітність, компанії можуть відкривати рахунки в міжнародних банках, не привертають увагу податкових органів. До цієї категорії входять фірми, зареєстровані на Кіпрі, в Угорщині, Великій Британії.

Офшорний бізнес: «чорні» та «сірі» списки

Незважаючи на велику кількість вигод від реєстрації офшорів, низка юрисдикцій визнаються окремими державами та міжнародними організаціями такими, що не відповідають критеріям:

• прозорого оподаткування;
• протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Інформація про офшорні зони міститься в списках:

• ЄС;
• FATF (Групи розробки фінансових заходів щодо протидії відмиванню грошей);
• ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку);
• Кабміна України.

В Україні діють 2 списки, затверджені постановами КМУ – ndash; № 143-р, прийнятим у 2011 році, та № 1045 (грудень 2017-го). Перший (стосується визначення ризиків фінансових операцій), що нараховує 41 юрисдикцію. У другому переліку (критерій – оподаткування, корпоративний податок на 5% і більше нижчий, ніж в Україні) –; 79 країн, угоди з компаніями цього списку вважаються контрольованими.

Критерії вибору офшорної зони

При виборі юрисдикції для відкриття бізнесу слід звертати увагу на:

1. Соціальну та політичну ситуацію в державі необхідно уникати юрисдикцій з нестабільною економікою, диктатурою, соціальною напруженістю.
2. Інфраструктуру (комунікації, інтернет, фізичну доступність).
3. Вартість послуг фінансових центрів.
4. Конфіденційність інформації про власника компанії.
5. Наявність держави в українських та міжнародних «чорних», «сірих» У списках, цей фактор впливає на репутацію, увагу з боку податківців.

Важливе значення має ключова мета створення юрособи (мінімізація податків, міжнародні розрахунки, експортно-імпортні операції).