Використання лізингу та роялті в офшорних схемах

Використання лізингу та роялті (royalty) в офшорних схемах

Закордонні корпоративні інструменти успішно задіяні в МНП – міжнародне податкове планування, і тому так часто згадують про офшори у разі придбання за кордоном обладнання або реєстрації та використання права інтелектуальної власності. На ім'я офшорної компанії вигідно оформляти будь-яке рухоме майно та реєструвати інтелектуальну власність. Що ж до нерухомості, то не варто забувати – у цьому випадку в офшорної компанії з'явиться обов'язок стати на податковий облік за місцем знаходження майна і сплачувати податки на нього і на доходи, що отримуються від нього.

Лізинг за кордоном

У всьому світі, з давніх часів високо шанує приватну власність, право на використання власності інтелектуальної – потужний стимул для інвестицій та засіб для збільшення капіталу. Оскільки інтелектуальна власність абсолютно не прив'язана до свого власника географічно, цей вид майна сам собою передбачає можливість переміщення за кордон, звісно, ​​з вигодою для власника та дотриманням його прав. Тому такий великий інтерес викликає залучення її в обіг не в Україні, а в тих юрисдикціях, де отримання роялті - ліцензійних відрахувань за комерційне використання авторських прав, патентів, товарних знаків. тягне за собою якнайменші втрати при сплаті податків. У разі оформлення майна на офшорну компанію та передачі його у користування українською остання не зобов'язана сплачувати податок на майно, але не втрачає можливості використати це майно для отримання прибутку.

Роялті оподаткування

Сам термін походить від англійського слова - royalty — «королівські привілеї» - Періодичні виплати ліцензіару за право користування предметом ліцензійної угоди. Ліцензіар – особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності – може надати будь-якій іншій особі – ліцензіату – письмове повноваження (ліцензію) на право використання цього об'єкта у певній обмеженій сфері (ст. 1108 ЦКУ).

Офшорна компанія у цій схемі оптимізації оподаткування має виступати в ролі засновника компанії-резидента – наприклад, десь на Кіпрі, яка, своєю чергою, засновує компанію в Україні. Придбання основних засобів у формі лізингу дозволить Вам знизити податкове навантаження на підприємство, оскільки платежі за лізинговими договорами, будучи витратами, зменшують базу оподаткування з податку на прибуток. Прискорена амортизація дозволить балансодержателю знизити основу розрахунку податку майно і прибуток. Українська компанія, як лізингоодержувач, просто повинна виплачувати власнику, тобто. офшорної компанії, кошти за користування майном.

Роялті за ліцензійним договором

Наше підприємство отримуватиме доходи від користування майном або інтелектуальною власністю, та за вирахуванням з них витрат, у т.ч. лізингових платежів чи роялті, - виплачувати дивіденди засновнику - резидентної компанії на Кіпрі. Кіпрська транзитна компанія за рахунок отриманого прибутку зможе виплачувати дивіденди своєму засновнику – офшорної компанії - власнику майна чи прав інтелектуальної власності.

Однак для віднесення роялті на витрати необхідно довести, що об'єкт інтелектуальної власності використовується у господарській діяльності компанії (пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПКУ). Використання об'єкта роялті не завжди очевидне, якщо ліцензіат не виробляє товар, що маркується торговою маркою, і тоді доводиться збирати будь-які докази.

Платежі, що виплачуються нерезиденту як роялті, належать до доходу нерезидента з джерелом походження в Україні. За загальним правилом, підприємство, яке виплачує роялті нерезиденту, має утримувати з них до бюджету податок на доходи нерезидента (податок на репатріацію) за ставкою 15%. Однак якщо міжнародним договором України встановлено правила, що відрізняються від встановлених актом законодавства України, підлягає застосуванню норма міжнародного договору (ст. 19 ЗУ "Про міжнародні договори"). І сьогодні міжнародними договорами України передбачено звільнення (повне чи часткове) доходів із джерелом їхнього походження в Україні від оподаткування відповідно до українського законодавства. Наприклад, норми Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Нідерландами, Грецією, Люксембургом звільняють від сплати податку на репатріацію, якщо нерезидент – одержувач роялті – є його фактичним власником.

Для отримання звільнення від оподаткування Вам необхідно лише надати довідку від нерезидента з підтвердженням його статусу резидента країни, з якою підписано відповідний міжнародний договір. Саме тому що більшість офшорних зон не підписували договорів про виключення енні подвійного оподаткування, у схемах з виплатою роялті та відсотків шляхом видачі ліцензії та субліцензій як проміжна ланка (транзитна компанія) використовуються країни, які мають такі угоди.

Щодо реєстрації ліцензії на право використання об'єкта інтелектуальної власності та ліцензійного договору, що проводиться Державним департаментом інтелектуальної власності, слід наголосити: цей процес вимагає глибоких знань авторського права та міжнародних документів щодо забезпечення захисту прав інтелектуальної власності (ст.15 ЗУ «Про авторське право та суміжні права», ст.16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст.28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»).

Тож щоб уникнути можливих суперечок щодо сплати роялті та використання об'єкта ліцензійного договору саме тими способами, які в ньому вказані, звертайтеся до наших спеціалістів. Від рівня професіоналізму під час підготовки ліцензійного договору багато в чому залежатимуть ефективність та успішність Ваших капіталовкладень загалом.